Вход

Забыли пароль?



Галерея


Ната Ипатий. ПовIя Empty
Последние темы
» о катастрофах
автор lookin 18.05.18 16:07

» Други, вот и Волот ушел от нас...
автор -saulite- 22.03.18 11:22

» Ясная Поляна
автор lookin 21.03.18 21:11

» Колобок, Колобок, я тебя съем!
автор fotoprok 10.12.17 13:12

» Мадонна
автор fotoprok 05.12.17 21:29

» Знамя
автор -saulite- 30.08.17 16:50

» О мыслях, заходящих в разные головы...
автор -saulite- 30.08.17 16:02

» Какого цвета ветер
автор Леонид Жмурко 10.12.16 3:16

» Жанна Эбютерн
автор Леонид Жмурко 08.12.16 21:15

» Закрой глаза и ты...
автор Леонид Жмурко 06.12.16 19:24

» Авторские песни Владимира Остроухова
автор V_Ostrouhov 29.11.16 1:53

» Стих
автор lookin 14.11.16 19:54

» Собрание
автор lookin 14.11.16 19:53

» * * *
автор 3674721 14.11.16 18:12

» Десять дней счастья. Глава 6 из "Одинокой звезды"
автор fotoprok 18.10.16 19:58

» Солнечный удар. Глава 3 из "Одинокой звезды"
автор -saulite- 18.10.16 17:58

» Мальчик и девочка. Глава 1 из романа "Одинокая звезда"
автор -saulite- 17.10.16 16:52

» Скажи "да". Глава 5 из "Одинокой звезды"
автор Ирина Касаткина 04.10.16 16:55

» Танцы в Доме творчества. Глава 4 из "Одинокой звезды"
автор Ирина Касаткина 04.10.16 16:36

» Нет, я пойду, пойду, пойду! Глава 2 из "Одинокой звезды"
автор Ирина Касаткина 03.10.16 21:54

» Новорожденное нечто
автор -saulite- 29.09.16 14:43

» Моресольке 36
автор -saulite- 28.06.16 11:39

» Анонс поэтического конкурса "Есть многое на свете, друг Горацио, что и не снилось нашим мудрецам" на сайте "Неизвестный гений"
автор fotoprok 16.05.16 13:14

» Не говори мне...
автор Trentu 22.04.16 2:32

» С меня хватит!
автор 3674721 07.04.16 18:31

» Правильный человек
автор 3674721 07.04.16 18:30

» Стихи
автор Trentu 07.04.16 15:21

» Шум в ушах
автор Антосыч 30.11.15 15:37

» ПАЛАЧ
автор андрей писной 22.11.15 20:38

» Иду под шёпот грустного дождя…
автор серж 16.10.15 12:30

***
География форума
Ната Ипатий. ПовIя Pageviews=1
Июль 2019
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Календарь Календарь


Ната Ипатий. ПовIя

Перейти вниз

Ната Ипатий. ПовIя Empty Ната Ипатий. ПовIя

Сообщение автор Горн в 01.04.13 20:21

Повiя

Прокинулася і все згадала. Прокинулася і відчула себе молюском без мушлі. Поруч хтось дихав. Хтось обіймав мене, наче здобич. Так ліниво і байдуже, наче здобич легку. Десь було холодне вікно без фіранок і штор. Десь пройшов сірий дощ. Десь падали яблука. Я дивилася в стелю і здавалася собі мертвою. З мене зірвали шкіру і кинули у фужер з «Кривавою Мері». Я лежала собі на дні, спресована товщами томатного соку. І чужі руки на плетиві голих нервів мого тіла, колючі, пекучі і жалкі.

Не вдруге і не втретє, але чомусь завжди як в перше. Заплющую прозорі повіки і, шаленіючи від болю, цілую в губи істоту поруч. І все починається знову. Дотики. Стиски. Опіки. Дотики. Нерви тріскають, наче електричні дроти у дику грозу і нитками розходяться у густому томаті. Губи стають місивом. З мене обдирають тіло. Тканина за тканиною. І болю більше немає. Я засинаю від утоми. Прокидаюся, все пригадую. І все починається знову.

А потім від мене відшарують останній м’яз і залишиться тільки душа у бульбашці повітря. Вона лусне в його колючих долонях, і я розтечуся у мішанині чавлених помідорів і власної крові. Буду піщинками сповзати по скляних стінках і під ранок буду просто осадом на дні фужера.

Прокинуся і усвідомлю світанок крізь затерплі шибки. Томат рідшає. Збираю свій одяг, помаджу губи фатально-червоним, беру цигарку і сідаю поруч з істотою, котра спить. Як добре, що я не мушу робити йому каву, подавати до ліжка, будити, усміхатися, цілувати, затягувати йому краватку. І мені навіть нічого такого не хочеться. Томат стікає в паркетні щілини. Я тиняюся квартирою по кісточки у червоному соку, чалапаю розмоклими мештами і струшую попіл на криваву гладінь.

Потім я ще посиджу у чорному фотелі, закинувши ногу на ногу. Подивлюся з вікна у прозорий парк. Подумаю про зиму і про сніг, і про свою облізлу кролячу шубку. Ну і звичайно ж про гроші. Але будити істоту, що спить, я не буду. Кину недопалок з відбитком червоних губ і піду, залишивши йому лише чорну рукавичку із крихітною діркою на мізинці. І зовсім не напам’ять, а просто тому, що не могла знайти. А він ніколи не здогадається мене шукати, аби її повернути.

Він зробить ремонт. Замінить забризкані кров’ю шпалери на інші, в ніжно-бліді квіточки і напуцує паркети. Так що ніхто ніколи не здогадається про «Криваву Мері» тут, по самі вінця, майже під стелю.

А я знову прокинуся і все згадаю.


Наталка Iпатiй.
Горн
Горн

Сообщения : 300
СПАСИБЫ : 27
Откуда : Харьков, Украина
Работа/Хобби : теннис, литература, живопись

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения